Жоден учень не зможе залюбки робити те, що завдає йому неприємностей. Саме тому невдоволення батьків, невтішні порівняння з іншими дітьми, відчуття провини часто є причинами, які викликають відразу до читання. Якщо запитати у дітей, які не люблять читати, чи добре вони читають, то відповіді будуть однотипними: «Так собі», «Не дуже добре», «Повільно», «Часто помиляюся», «Погано».
Часто дорослі самі спричиняють у маленьких школярів небажання читати, коли висловлюють невдоволення: «Ну що ти мимриш?», «Ти що, заснув?». Не дивина, що наступного разу змусити дитину «сісти почитати» стає ще важче.
Ось декілька найпростіших порад:
• Не сварити за погане читання, а, навпаки, захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж учора.
• Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування вечері, коли він читає вам на кухні.
• Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої
враження від прочитаного. Цим ви вносите в процес читання емоційно привабливий момент діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість відпочити.• Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її робити це більш, як п’ять хвилин підряд. Краще поділити завдання на невеличкі частини, між якики давати можливість відпочити. У такому разі дитина не перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та якісно.